| |
 About
Гроші- один із найважливих розділів економічної науки. Правильно діюча грошова система вливає життєву силу в кругообіг прибутків і витрат, що уособлює усю економіку.
Гроші формуються та функціонують на інституційних засадах: вони – атрибут держави, тільки держава здатна робити емісію, регулювати міжнародний грошовий обіг та його функціонування. Гроші регулюються грошово- кредитною політикою.
Кредит (від латинського "creditum" - позика, борг) - це економічні відносини між суб'єктами ринку з приводу перерозподілу вартості на засадах поверненості, строковості і платності. Рушійним мотивом такого перерозподілу є отримання додаткового доходу кожним із суб'єктів кредитних відносин.
Кредит виникає безпосередньо з потреб виробництва, внаслідок розвитку процесів обміну товарами. В умовах ринкової економіки кредит набуває загального характеру. Необхідність кредиту тут тісно пов'язана з особливостями кругообігу індивідуальних капіталів. Ще більшою мірою кредит необхідний для становлення нових підприємств малого та середнього бізнесу, впровадження нової техніки та технологій.
Завдяки кредиту:
• зменшується час на задоволення господарських та особистих потреб;
• він виступає як опора сучасної економіки, невід'ємний елемент
економічного розвитку;
• кредитори мають можливість отримати додаткові грошові кошти при
передачі певної суми вільних ресурсів позичальнику.
Отже, необхідність кредиту викликана існуванням товарно-грошових відносин та наявність поточних або майбутніх доходів у позичальників. Конкретні причини, що зумовлюють необхідність кредиту, - коливання потреби в обігових коштах суб'єктів ринку, а також виникнення потреби у створенні
та відтворенні основного капіталу.
Банкiвська система шляхом надання кредитiв органiзовує й обслуговує рух капiталу, забезпечує його залучення, акумуляцiю та перерозподiл у тi сфери виробництва та обiгу, де виникає дефiцит капiталу. Кредит в економіці країни розширює ринок збуту товарів, прискорює процес реалізації товарів і отримання прибутку, стимулює ефективність праці та забезпечує скорочення
витрат обігу, пов’язаних з обігом грошей та товарів.
У кредитуванні споживчих потреб людей беруть участь підприємства, організації, кредитні спілки, ломбарди і банки.
Правовi основи надання, використання i повернення кредитiв та регулювання взаємовiдносин мiж суб'єктами, що виникають у процесi кредитування визначає Положення про кредитування (Затверджено постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 28 вересня 1995 р N 246).
Згідно з цим положенням кредит - позичковий капiтал банку у грошовiй формi, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченостi, повернення, строковостi, платностi та цiльового характеру використання.
Кредитор - суб'єкт кредитних вiдносин, який надає кредити іншому суб'єкту господарської дiяльностi у тимчасове користування.
Позичальник - суб'єкт кредитних вiдносин, який отримав у тимчасове користування грошовi кошти на умовах повернення, платностi, строковостi.
Головними ланками кредитної системи є банки та кредитнi установи, що мають лiцензiю Нацiонального банку України, якi одночасно виступають у ролi покупця i продавця iснуючих у суспiльствi тимчасово вiльних коштiв. Комерцiйнi банки, що мають вiдповiдну лiцензiю Нацiонального банку України на право проведення операцiй з валютними цiнностями, можуть виступати в ролi покупця i продавця тимчасово вiльних коштiв в iноземнiй валютi.
Банкiвський кредит надається суб'єктам кредитування усiх форм власності у тимчасове користування на умовах, передбачених кредитним договором. Основними iз них є: забезпеченiсть, повернення, строковiсть, платнiсть та цiльова направленiсть.
Принцип забезпеченостi кредиту означає наявнiсть у банку права для захисту своїх iнтересiв, недопущення збиткiв вiд неповернення боргу через неплатоспроможнiсть позичальника. Забезпеченням споживчого кредиту може бути гарантія, порука, договір застави.
Принцип повернення, строковостi та платностi означає, що кредит має бути поверненим позичальником банку у визначений у кредитному договорi строк з вiдповiдною сплатою за його користування.
|
|
|
 |
 |
Лiзинговий кредит - це вiдносини мiж юридичними особами, якi виникають у разi оренди майна i супроводжується укладанням лiзингової угоди. Лiзинг є формою майнового кредиту. Об'єктом лiзингу є рiзне рухоме (машини, обладнання, транспортнi засоби, обчислювальна та iнша технiка) та нерухоме ( будинки, споруди, система телекомунiкацiй та iн.) майно.
Iпотечний кредит - це особливий вид економiчних вiдносин з приводу надання кредитiв пiд заставу нерухомого майна. Кредиторами з іпотеки можуть бути iпотечнi банки або спецiальнi iпотечнi компанiї, а також комерцiйнi банки. Позичальниками можуть бути юридичнi та фiзичнi особи, якi мають у власностi об'єкти iпотеки, або мають поручителiв, якi надають пiд заставу об'єкти iпотеки на користь позичальника. Предметом iпотеки при наданнi кредиту доцiльно використовувати: житловi будинки, квартири, виробничi будинки, споруди, магазини,земельнi дiлянки, що є власністю позичальника, i не є об'єктом застави за iншою угодою.
Бланковий кредит. Комерцiйний банк може надавати бланковий кредит тiльки в межах наявних власних коштiв (без застави майна чи iнших видiв забезпечення - тiльки пiд зобов'язання повернути кредит) iз застосуванням пiдвищеної вiдсоткової ставки надiйним позичальникам, якi мають стабiльнi джерела погашення кредиту i перевiрений авторитет у банкiвських колах.
Споживчий кредит - кредит, який надається тiльки в нацiональнiй грошовiй одиницi фiзичним особам-резидентам України на придбання споживчих товарiв тривалого користування та послуг i який повертається в розстрочку, якщо iнше не передбачено умовами кредитного договору.
Споживчий кредит дає можливість отримати ті речі, яких без використання кредиту потрібно було б довго чикати, або ж які були б недоступні для отримання, робити придбання товарів в зручний час, навіть тоді, коли споживач немає в своєму розпорядженні необхідної суми готівки, дозволяє оплачувати непередбачені термінові витрати.
Кредити, якi надаються банками, подiляються:
|
|
|
